Прогулянка на сучасний млин

Прогулянка на сучасний млин

09.11.2018
Гектар

  Сьогодні, щоб бути успішним господарством, недостатньо тільки передових технологій. Для ефективного їх застосування потрібно мати команду однодумців, постійно вчитися і вміти прораховувати економічну ситуацію на декілька кроків вперед. Так вважає Георгій Шагінян, власник сучасного млина - одного з передових господарств миколаївської області ЧСП «Енеїда». Як цього досягнути - в пропонованому інтерв’ю.

- Пане Георгію, розкажіть більш детально про асортимент вашої продукції і обсяги виробництва.

- У нас багатопрофільне підприємство, в його склад входять борошномельне і комбікормове виробництва, також займаємося рослинництвом на орендованих сільгоспугіддях. Потужність млина пшеничного помелу у нас становить 80 тон зерна на добу, а виробництва комбікормів для всіх видів сільськогосподарських тварин і птиці - 4 тисячі тон на місяць. Комбікорми ми реалізуємо сільгосппідприємствам області і на експорт.

- Чи все виробництво борошна у Вас повністю автоматизоване?

- Так, управляє роботою млина один оператор. На його робочому місці - два екрана, де за виробництвом можна спостерігати онлайн. Будь-який сигнал системи про збій в роботі швидко буде помічений. Саме оператор задає певне навантаження системі при складанні помольної партії і спостерігає за якістю продукції, що виробляється.

- Сьогодні всі виробники намагаються займатися не тільки вирощуванням сировини, а й переробкою…

- І ми також не стали виключенням. Млин нам спроектувала та побудувала турецька компанія «ANA International» в 2015 році. Раніше на цій місцевості було сміттєзвалище. А тепер встановлено новітнє обладнання, працюють люди. Це частково і соціальний проект, адже ми намагаємося брати в штат переважно місцевих жителів. Наразі це 10 осіб, а в подальшому будемо розширювати виробництво. З наступного року плануємо випускати власну продукцію, а саме макаронні вироби, здобу. Для здійснення цього проекту вже частково збудовано приміщення. Для людей це не тільки робочі місця, але й вчасно виплачена зарплата, стабільність.

- Які ще структурні підрозділи входять до складу вашої компанії?

 - У нас є свій елеватор, закладено фундамент для двох зерносховищ, є склади підлогового зберігання. Також ми маємо виробничо-технологічну лабораторію для перевірки якості сировини і продукції, що виробляється. Робочий день на млині починається з прийому зерна. Ще до того як машина заїхала на підприємство, береться зразок для виявлення потрібних характеристик, завдяки яким вирішиться його подальша доля. Наша лабораторія має різні вимірювальні прилади. Зерно тут перевіряється по 12 показникам.

Продовжуючи нашу розмову, ідемо з паном Георгієм до лабораторії, щоб на власні очі побачити все те, про що почули. Цікаво, що наприклад, для виявлення кількості клейковини в сировині, працівниця лабораторії пані Маргарита Лукашевич має трохи попрацювати руками, зробивши невеликий зерновий м'якуш. Дані заносяться в загальну систему, де і задається подальший шлях зерна. Розрахунковий час аналізів - 35 хвилин. Якщо лабораторія дає добро, машина вивантажується.

- Більшу частину зерна ми вирощуємо самостійно, на орендованих полях, - підключається до нашої розмови молодший син пана Георгія, його права рука на виробництві Віраб Шагінян. - Також закуповуємо зерно під час масового збирання врожаю у місцевих сільгоспвиробників, зберігаємо його у себе на елеваторах і складах підлогового зберігання. Борошно буває різних сортів. Одне гарне для здоби, інше для макаронних виробів. І жоден з цих сортів не робиться з одного класу зерна. Що б отримати борошно з найкращими показниками для випічки, припустимо хліба, береться партія зерна з двох-трьох складових. Процес цей досить таки складний і закритий. Вся обробка проводиться ось цими машинами. Весь процес автоматизований. З пульта головним технологом задаються маршрути руху зерна.

- Обладнання де очищується зерно у нас на другому поверсі, - розповідає  головний технолог ЧСП «Енеїда» Сергій Осадченко, піднімаючись з нами по сходах вгору. - Ось, дивіться, тут за допомогою каменевідбірника з зерняток відходять мінеральні домішки, які можуть не тільки знизити якість борошна, але пошкодити обладнання. А це в нас працює сепаратор. Він очищує зерно від великих, легких і дрібних домішок. Оббивальна машина очищає поверхню зерна, далі трієрний блок відокремлює домішки, які відрізняються від пшениці по довжині.  Після цього зерно відправляється на зволоження. Через вісім годин, саме стільки займає цей процес, зерно готове до помелу.

- Пане Георгію, на більшості вітчизняних млинів зерно зволожують в ручному режимі. Розкажіть, які плюси Ви маєте від автоматизації виробництва?

 - Система сама враховує актуальну продуктивність потоку і вологості зерна. В тому числі, коригує і автоматично розраховує, скільки потрібно води, щоб довести цю вологість до цільового значення, яке встановлює наш технолог. Етап зволоження розрахований на вісім годин. Цього достатньо щоб переробляти пшеницю будь-якої твердості. Пройшовши необхідні етапи, з зерна ми отримуємо борошно і комбікорм, у вигляді гранул. І всім цим процесом управляє всього п'ять чоловік. Готова продукція знову проходить облік і контроль якості. Останній етап - фасування. Дозатор насипає борошно в пакет, який відразу ж зшивається. Продукція виставляється на піддони і готова до відвантаження. Ми працюємо з великою тарою. Борошно фасуємо в мішки по 50 кг.

- Чи є у вашого підприємства перспективи розвитку експорту борошна?

 - Перспективи є. Наразі ми шукаємо ринки збуту. Зараз ми продаємо борошно для торгових мереж, пекарень, хлібзаводів.

- Ваше господарство динамічно розвивається, є успішним. Як цього досягти?

- Звичайно треба постійно тримати руку на пульсі, вчитися, бо зміни відбуваються швидко і в технологічному процесі, і в рослинах, і в кліматі, і в техніці. Важливий момент - любити те, чим займаєшся. У нас на виробництві зібрана команда людей-однодумців, які сфокусовані на отриманні результату.

- Грунтово-кліматичні умови доволі часто ставлять певні виклики аграріям. Ваше господарство теж не є виключенням?

- Так, клімат нині нестабільний. Звичайно, це виклики і для сільськогосподарського виробництва, і для рослин. Щоб менш залежати від погодних умов, треба вчасно і швидко реагувати на проблеми, що виникають. Важливо дотримуватися технологічного процесу. В своєму господарстві ми плануємо і розробляємо технології вирощування в залежності від типу ґрунту, видів бур’янів та попередників. Це важка робота, але вона дозволяє отримати максимальний результат на кожному полі. Звичайно, наш бізнес є ризикованим. Але на мою думку вирощувати хліб - найблагородніша професія.  

Шагінян Георгій