Чи є такі, хто не знає, як виглядає качан солодкої кукурудзи? Пропонуємо вашій увазі ексклюзивне інтерв’ю з директором компанії «Мнагор», яка визнана національним надбанням для України, легендарною компанією, що вже понад 15 років популяризує споживання населенням качанів та зерен цукрової кукурудзи.
1. Добрий день, Михайло Миколайович! Давайте знайомитися! Чим займається компанія «Мнагор»?
Вітаю! Давайте знайомитися. Розпочали ми свою діяльність в далекому 2003 році. Тоді, щоб поласувати качанами молодої кукурудзи, потрібно було варити її до 2-х годин, адже то були звичайні крохмальні зернові сорти. Про солодку кукурудзу знали одиниці. Тому ми з командою однодумців поставили собі за мету, відкрити українцям світ смачної солодкої кукурудзи.
Спочатку я об’їхав усі тогочасні селекційні українські центри, що займалися селекцією солодкої кукурудзи: це Сквирська дослідна станція, Інститут ім. Юр’єва, м. Харків та Інститут зернових культур, м. Дніпро. То був початок, далі долучалися інші науковці, пуполяризатори та аматори, і завдяки спільній роботі вже сьогодні іноземці відмічають шалені темпи популяризації солодкої кукурудзи в Україні.
А нашу компанію навіть відзначили на національному рівні – і почали називати національним надбанням для України, легендарною компанією, що вже понад 15 років популяризує споживання населенням качанів та зерен солодкої кукурудзи.
Як сказав один відомий вінницький ресторатор: «Мнагоровська кукурудза, це український фастфуд».
Ми побудували під Вінницею насіннєвий завод з доробки насіння солодкої кукурудзи та першими запропонували ринку ультраранні українські гібриди, що досі є флагманами ринку!
2. Що спонукало Вас пов’язати своє життя саме з таким видом діяльності? Хто Ви за фахом?
Мене надихнув ще в дитинстві мій двоюрідний брат Олександр, який тоді приїхав із Сибіру. Оскільки Союз розпався, він обрав Україну для громадянства. Я запитав його, чому вибрав наші краї, адже народився та прожив так багато років у Сибіру, в місті Тюмені. «А де ще можна ось так улітку побігати босими ногами по зеленій травичці й посмакувати молодою вареною кукурудзою, як не в Україні?» – сказав брат. Цю відповідь та таку ідентифікацію України ще з дитинства добре запам’ятав. Тому майбутню професію обрав аграрну. А після закінчення Вінницького національного аграрного університету, коли я вирішував, якою справою займатимуся, довго не вагався. Це має бути щось традиційне для України, але й таким, де буде місце для чогось нового, творчого, невідомого та революційного. Тоді в Україні як такого ринку насіння солодкої кукурудзи не було, за нашими оцінками, продавали лишень 300-500 кг насіння на рік, а люди споживали молоді качани звичайних кормових сортів із поля, що варили понад 2 години.
3. Цікаво, чому для підприємства обрали саме таку назву – «Мнагор»?
Як нас тільки не називали, і мінагро, і манагор, і кагор (ред. – сміється). А історія проста, коли я почав займатися цією культурою, то створив свою першу поштову скриньку за першими літерами Михайло Нагорняк і почав розсилати фермерам пропозицію до співпраці та зразки насіння. Тоді я працював на фірмі «Геліо», займалися насінництвом соняшника та зернової кукурудзи. Коли фермери розпробували і почали замовляти насіння на новий сезон, то так і говорили, придбавши соняшник та зернову кукурудзу: «А у вас немає ще тієї,.. ну-у-у, тієї, мнагоровської кукурудзи? Так-так, мнагоровської – солодкої».
Я спочатку був проти цієї назви, якось не дуже милозвучно, дві приголосні, але коли вони всі запитували саме мнагоровську, то я швидко здався (ред. – сміється).
4. Чи багато у вас конкурентів на ринку України?
В нас чомусь так традиційно повелося, що коли ти першим починаєш, ринок ще не сформований, ціни та споживчого попиту немає, то ти один, і тебе всі відмовляють, навіть пальцем біля скроні крутять, мовляв, здурів чоловік. А коли за нас почали говорити і коли ми почали формувати національні українські страви із солодкої кукурудзи, то з’явилися і конкуренти. З багатьма я товаришую, ми обмінюємося досвідом, новинками, а деякі стоять осторонь. Після того, як про наші здобутки надрукували в газеті «Факти», і ми стали відомими далеко за межами України, мені передавали, що навіть великі транснаціональні компанії почали скоса подивлятися на нас, та планують завозити в Європу та в нашу країну насіння фіолетової, біколор та білої кукурудзи. Зараз в Ураїні над солокою кукурудзою працює понад 10 приватних та понад 5 державних селекційних установ. Але головна конкурентна загроза – це імпортні гібриди. Відкрийте інтернет, прогугліть, майже всі великі транснаціональні селекційні компанії мають у своєму портфоліо гібриди солодкої кукурудзи. Я вважаю, що конкуренція – це добре для ринку, ми прискорюємо прогрес.
5. Хто ваші основні покупці? Маленькі фермерські підприємства чи великі агрохолдинги?
Почнімо з того, що великі агрохолдинги не сіють солодку кукурудзу, це нішева культура, для простих селян, качани можна продати на ринку, а зелена маса дуже цінна на корм худобі.
Всі ми знаємо, що молодь тікає в місто. В селах пустує багато хат. Але є один приклад, яким захоплюються багато українців, це наш клієнт, 42-річний Василь Стащук із Черкащини – він працював в Польщі, але повернувся в рідне село, і почав думати, що таке вирощувати, щоб гарно заробляти вдома. І ось в минулому році вперше спробував солодку кукурудзу компанії МНАГОР. Бо на овочевих ринках питають тільки її, і якщо за качан звичайної кукурудзи дають 50 копійок, то за суперсолодкі наші сорти такі як Дейнеріс, Фіона, Джамала, Роттердам, Джульєтта, Мармурова, НБМ та ін. – 5-8 грн/качан.
Стосовно заробітків, в минулому році він посіяв на 50 сотках, заробив 75 тис. грн чистими, адже продав 25 тис. качанів по 4-6 грн/качан (ультрарання була навіть по 8-10 грн/качан). Зараз планує забрати пай та вирощувати на 3 га. Я впевнений, в нього все вийде, а також він планує ще відгодувати до 10 бичків та планує заробити майже пів мільйона чистими.
Ми ставимо соціальну мету, щоб люди не їхали на заробітки за кордон, а вирощували цукрову кукурудзу в себе вдома. Крім цього, зелена маса дуже цінна на силос та корм худобі, піднімає надої молока, її гарно поїдають корови, кози, кролі, і саме в той період (середина літа-початок осені), коли трави в полі вже мало.
6. Якими способами Ви реалізуєте свою продукцію?
Ви ставите дуже професійні питання, адже на одному селекціоному полі із простого набору селекційного матеріалу можна відносно швидко створити понад сотню нових гібридних комбінацій, але як донести до потенційних клієнтів їхні особливості та смаки? Чи всі ці особливості будуть мати цінності для ринку? А часто вони можуть мати певні цінності, але ми не відразу їх можемо розгледіти, як от посухостійкість чи стійкість до хвороб, придатність до певних технологій тощо. Тому ми прийняли рішення працювати із партнерами не просто за принципом простих дилерів чи дистриб’юторів, а щоб задовольнити саме кінцевого нашого клієнта, того, хто безпосередньо може нам щось порадити, або знайти якісь особливості. Тому маємо для дистриб’юторів своєрідні інформаційні набори: які містять наш посівний календар, наші рекомендації та технологію вирощування, особливості цієї культури, а також безкоштовні зразки з насінням для тестування по всій території України. А восени просимо поділитися з нами враженнями, умовами вирощування, що вдалося, що ні, що помітили нового? Саме так виникло багато наших нових сортів, як реакція на нові виклики та можливості.
7. Мабуть, однією з ваших переваг є доволі широкий асортимент у розфасовці? В яких об*ємах можна купити насіння?
Наша спеціалізація: селекція та насінництво саме суперсолодкої кукурудзи – це досить вузький сегмент, тому маємо бути присутні на всіх ринках: любительському напівпрофесійному та професійному. Маємо фасовки для присабидника та дачника – це зручне фасування по 50 та 200 насінин. Та для професійного ринку, ми його характеризуємо як виробництво качанів не для власного споживання, а на продаж на овочевих ринках, фасування 1000 та 4000 насінин – дой-пак пакет – тришаровий паперовий мішок, що складається з фольги, внутрішнього та зовнішнього полімеру, які захищають насіння від впливу зовнішнього середовища. В нас є багато клієнтів, що починали з 5 соток, а зараз вже забрали пай і вирощують на 5 гектарах.
8. Які гібриди Ви порадите для кожної кліматичної зони України? Зокрема для Миколаївської області?
Вже понад п'ять років ми, спільно з фермерами Миколаївщини шукали формулу, щоб захистити рослину від засухи та ранньовесняних холодів. І одним із таких рішень стала технологія Радікс Перфекта: наша мнагоровська технологія спеціального обробітку насіння, що сприяє вдвічі швидшому росту кореня, розчиняє фосфор, який зазвичай, при понижених температурах ранньою весною був недоступний рослині. Тому весь цей комплекс впливає на значно більший розвиток кореневої системи, сприяє кращому проникненню коренів у ґрунт та покращує доступ до води та поживних речовин.
Тобто Радікс Перфекта, унікальна технологія, що в критичних умовах: засуха та холодна весна, захищає солодку кукурудзу та значно підвищує врожайність та якість.
Тому всі гібриди солодкої кукурудзи компанії МНАГОР: Барселона (Дейнеріс), Фіона (Солодка Мрія), Роттердам, Герміона, Джамала, Чемпіон, НБМ, Орландо, Джульєтта, Мармурова та Білий Кролик починаючи з 2020 року оброблені Радікс Перфекта і є найбільш адаптовані до нових природно-кліматичних умов, мають захист від посухи та холодів.
До речі, всі наші гібриди посухостійкі, оскільки селекційні випробування ліній, з яких ми вирощуємо наші гібриди, спеціально додатково не поливаютсья, ми їх тестимо в максимально посушливих умовах.
Крім цього, у доробку компанії є унікальні сорти для ринку України та Східної Європи – гібриди Білий Кролик F1 та Мармурова F1, це наша українська суперсолодка кукурудза. Їх вважають унікальними сортами, адже кожен качан має білосніжне соковите зерно. За біологічними і генетичними показниками біле зерно дуже схоже на жовте, але зерна ніжніші, легші для шлунку, ніж у жовтої, адже містять велику кількість дієтичного волокна.
9. Чим займається директор компанії «Мнагор» у вільний час?
Це ви гарне питаня поставили. Дійсно, окрім роботи, треба і відпочивати, набиратися сил та натхнення. Відверто вам признаюся, чіткого хобі, як от мисливство-рибалка чи ще щось подібне, не маю. Також не люблю морський відпочинок, валятися на пляжі, це не моє. Проте люблю легкий екстрим, туристичні сімейні гірські походи та швидкісний лижний спуск. Влітку зі старшим сином часто проводимо час на селекціному полі. В нас сімейна компанія, тому вільний час також проводимо зі сім’єю.