У Мексиці близько 1000 сортів цієї рослини, вона й досі є одним з основних харчових продуктів у цій країні. І це не дивно, бо саме предки сучасних мексиканців одомашнили її майже 10000 років потому. В наш час смачній та корисній кукурудзі не займати популярності по всій земній кулі. У 2017 році площі під кукурудзою в Україні складали 4,48 млн га, але врожай був достатньо скромний – лише 5,51 т/га. У 2018 році було посіяно вже 4,58 млн га та отримано врожаю 7-10 т/га. В цьому році, за прогнозами фахівців, Україна може отримати рекордний обсяг урожаю кукурудзи. Але, як говорять: «Що посієш, те й пожнеш», тому важливо знати особливості посіву цієї культури.
За словами фахівців-дослідників, краще за всіх кукурудзу культивують мексиканські індіанці. Вони мають свій особливий метод вирощування цієї культури і досі врожай з одиниці площі, який вони отримують, вважається рекордним. Секрет у сумісних посівах. За методикою індіанців кукурудзу висаджують разом з гарбузом, який позбавляє ділянку від бур'янів (навіть від пирію), притінює ґрунт та не дає волозі з нього випаровуватися. Це взаємовигідний симбіоз двох рослин, тому що кукурудза своїми листками захищає гарбуз від перегріву. Така система навіть має назву Мilpa (мільпа).
У США вирощують цукрову кукурудзу, застосовуючи мінімальний обробіток ґрунту. Такий підхід до вирощування економить час, труд та використання необхідного обладнання. При сівбі користуються спеціальною сівалкою, а насіння висаджують в мінімально підготовлений ґрунт. Саме американець у 2015 році встановив світовий рекорд врожайності кукурудзи. Девід Хула зі штату Вірджинія отримав 33,3 т/га кукурудзи на зерно. Взагалі, Сполучені Штати Америки є найбільшим виробником кукурудзи, що становить майже 35% від загального обсягу виробництва кукурудзи у світі, та вони мають найвищу продуктивність – 9,5 т/га.
Багато аграріїв вважають, що кукурудза саме та культура, яку можна розміщати у сівозміні фактично після більшості попередників. За класичним поглядом кращими попередниками для неї є зернобобові, зернові та просапні (можна навіть сіяти кукурудзу після кукурудзи). Але не все так просто. Дійсно, найкраще вирощувати цю культуру після озимих зернових, а ось після бобових може виникнути проблема з сумісною хворобою, яка називається попеляста гниль стебла (вугільна гниль). Така хвороба уражає соняшник, кукурудзу, цукровий буряк, квасолю, картоплю тощо. Основна небезпека в тому, що попелясту гниль достатньо складно діагностувати на початковій стадії, бо основне ураження відбувається всередині стебла. Хвороба розповсюджена майже у всіх районах вирощування кукурудзи. Частіше вона виникає у посушливих регіонах з невеликою кількістю опадів, тому підтримання достатньої вологості ґрунту в період посухи після викидання волоті може звести до мінімуму розповсюдження вугільної гнилі.
Кукурудза є рослиною з потужною кореневою системою, тому потребує глибокого однорідного орного шару ґрунту. Після збирання зернових колосових та зернобобових потрібно провести лущення стерні, особливо слідкувати за якістю виконання цієї операції. Якщо рослинні залишки погано подрібнені, вони будуть заважати прогріванню ґрунту навесні, а це загрожує отримати недружні сходи. До того ж, погано подрібнена стерня неякісно розкладається та є джерелом хвороби під назвою фузаріоз. Фузаріоз є небезпечною та найбільш поширеною грибковою хворобою, від якої не тільки можна втратити значну частину врожаю, а й повністю знищити всі свої рослини.
Дуже важливо й не проґавити з термінами сівби. Оптимальним строком сівби кукурудзи є той, при якому ґрунт прогрівається на глибину загортання насіння до 10-12°С. Якщо не врахувати цього, насіння може втратити енергію проростання. Також поворотні заморозки можуть пошкодити точку росту рослини, в цьому випадку потрібно пересівати. Але з досвіду багатьох агрономів пересівати в більшості випадків не потрібно, бо коли кукурудза знаходиться у фазі 5 - 6 листків, такі морози їй не зашкодять. Ефективному використанню ґрунтової вологи та зміщення строків цвітіння з критичного температурного періоду сприяють ранні строки сівби (для кожного регіону вони свої), але такі строки й зумовлюють подовжений період проростання – сходи кукурудзи з’являються на 14-16-й день.
Ущільнений шар під орним шаром ґрунту, який утворюється у результаті тиску площини плужних агрегатів на ґрунт при оранці постійно на одну глибину, називається плужною підошвою. Ґрунт у зоні насіннєвого ложа ущільнюється, тому надалі порушується водно-повітряний ґрунтовий режим. Для такої рослини, як кукурудза – це важливо через те, що розвиток кореневої системи для неї є ключовим моментом. Сформована рослина кукурудзи споживає близько 1,5 літрів води на добу з нижніх горизонтів ґрунту. А при наявності плужної підошви при сівбі, корінь у шарі ґрунту щільністю понад 1,3 грама зупинить свій ріст та розвиток. Це у свою чергу призведе до труднощів забезпечення рослини необхідною ґрунтовою вологою, ослаблення ростових процесів всієї рослини та зниження врожайності. У таких ґрунтах знижується швидкість повітрообміну і мінералізації азоту. Тому необхідно постійно контролювати стан ґрунту. Для цього може знадобитися такий прилад, як ґрунтовий пенетрометр. Він вимірює щільність ґрунту від поверхні до глибини 45 см, по горизонтах.
Норма висіву насіння кукурудзи залежить від зони вирощування та групи стиглості сортів та гібридів. Оптимальною кількісною нормою в зоні Степу є 55-60 тис. шт/га (3-4 шт. на 1 м рядка), в зоні Лісостепу і Полісся – 80-100 тис. шт/га (5-7 шт. на 1 м рядка). Від норми висіву насіння напряму залежить наскільки сповна буде розкритий максимальний потенціал гібрида або сорту. Йдеться про врожайний потенціал. Наприклад, в Україні існують гібриди кукурудзи з врожайним потенціалом 18 т/га. Якщо ж норму висіву буде перевищено, це призведе до конкуренції рослин кукурудзи за світло, тепло та вологу. У результаті маємо недобір врожаю. Важливим показником є вагова норма кукурудзи на 1 га поля. Вона становить 10-25 кг/га. Деякі великі господарства з'ясовують норму висіву насіння дослідним шляхом, закладаючи ділянки з різною густотою стояння рослин.
Не менш важливою при посіві будь-якої культури є глибина загортання насіння. Не є виключенням й кукурудза. Глибина загортання визначає тип рослини та будову майбутнього проростка, вона залежить від кліматичних факторів, якості насіння, гранулометричного складу ґрунту, його вологості та особливостей сорту. Для кукурудзи мінімальна глибина загортання насіння 4 см (у холодну погоду). Якщо сіяти насіння на глибину, що більше 8 см, то знижується енергія проростання. Оптимальна глибина загортання – 5 см. Глибину загортання насіння під час сівби необхідно постійно контролювати.
Не варто нехтувати протруйниками насіння, тому що дуже складно відстежити ґрунтових шкідників. До того ж протруювання насіння є одним з найбільш економічних і екологічних заходів для захисту рослин від шкідників та хвороб. На насіння наносять пестициди, які знищують інфекції не тільки зовні, але і всередині. Обробку проводять або способом зволоження, або водною суспензією препаратів з розрахунку 5-8 л води на тонну насіння. Для більш ефективного протруєння використовують плівкоутворювальні полімери.
Питання зміни клімату є актуальними для України не менш, ніж для інших країн світу. Підвищення температури по всій території на 2 градуси, зростання максимальної та мінімальної температури, зміщення кліматичних сезонів, зменшення кількості опадів навесні та збільшення восени, часті стихійні метеорологічні явища, аномальна спека та теплові стреси – все це змушує кожен рік враховувати такі зміни та відповідно підлаштовуватися під них. Оскільки змінити або вплинути на природу аграріям не під силу, то потрібно оптимізувати технологію вирощування кукурудзи. Для цього обирати насіння кукурудзи, яке є холодостійким та посухостійким, має швидкий стартовий ріст та стійкість до полягання тощо. Потрібно визначати терміни сівби не за календарем, а відносно агроекологічних умов конкретного року та вимог обраного сорту або гібрида до умов зростання. І якщо все ретельно врахувати та правильно застосувати, то відчутний приріст врожаю обов'язково порадує українського аграрія.