Сільськогосподарські культури за біологічними формами можуть бути озимі, ярі і дворучки. Такий поділ обумовлено різними умовами проходження стадії яровизації. Яровизація озимих проходить при температурі від мінус 1°С до плюс 10°С на протязі 20 – 50 днів, ярих - при температурі 5 – 20°С на протяці 7 – 20 днів. Дворучки – це рослини які при осінньому посіві розвиваються як озимі, а при весняному – як ярі. Стадію яровизації проходять при температурі 5 - 15°С.
До озимих культур в основному відносяться зернові колосові і олійні. Останнім часом все більшої популярності набуває озимий горох, особливо в умовах посушливого клімату.
Озимі культури найбільше піддаються несприятливим погодним умовам. Для того, щоб максимально захистити рослини необхідно проводити певні агротехнічні заходи. Перш за все перед посівом обов’язково проводять протруювання насіння. Максимального захисту насінню надає протруювання фунгіцидно-інсектицидними препаратами: Юнта Квадро, Рекорд Квадро, Селест Макс, Селест Топ – для зернових, Круїзер OSR, Модесто Плюс – для ріпаку. Якщо цінова політика таких комплексних препаратів не влаштовує або їх немає в наявності, можна змішати наприклад Ультрасил Дуо (д.р. тебуконазол 60 г/л, імазаліл 100 г/л) з Матадором (д.р. імідаклоприд 200 г/л) або Матадором Макс (д.р. імідаклоприд 500 г/л), Віал Траст (тебуконазол 60 г/л, тіабендазол 80 г/л), Віал Тріо (ципроконазол 5г/л, тіабендазол 30 г/л, прохлораз 120 г/л), Оплот (дифеноконазол 90 г/л, тебуконазол 45 г/л) з Табу (імідаклопрід 500 г/л) або Табу Нео (імідаклопрід 400 г/л, клотіанідин 100 г/л) та інші. Для кращого результату протруювачі повинні мати системну або системно-контактну дію. До хімічних препаратів під час протруювання для кращого розвитку рослини на перших етапах необхідно додавати мікроелементи і стимулятори росту. Більшість агровиробників, намагаючись заошадити кошти, під час протруювання не додають допоміжних препаратів і добрив, забуваючи про головне правило – все, що ми не дали рослині відразу, в період вегетації не відшкодувати. Протруювання насіння необхідно проводити за 1 – 15 днів до висіву з нормою витрати робочого розчину 10 л/т. Якщо, насіння протруюється безпосередньо перед посівом, препарат не встигає проникнути в насінину. Робочий розчин в незалежності від кількості препаратів в баковій суміші завжди повинен бути 10 л/т. Наприклад: 2 л препарату + 8 л води; 2 л препарату + 1,5 л препарату + 1 л препарату + 5,5 л води.
В осінньо-зимовий період оптимальні умови для розвитку кореневих гнилей. Важливо пам’ятати, що фунгіцид рухається лише по рослині вверх, тому обробка зернових від кореневих гнилей – це лише протруювання, на відміну від овочевих культур – де фунгіцид можна вносити в крапельну стрічку при зрошенні під час вегетації. Відмінна діюча речовина проти кореневих гнилей – беноміл, який міститься наприклад в препараті Бенорад. Існує безліч шкідників: хлібна жужелиця, злакові мухи, підгризаючі совки та інші, які пошкоджують сходи. Особливо пошкоджуються ранні посіви озимих культур, тому крім протруювання насіння, в осінній період проводять інсектицидне обприскування посівів препаратами Залп, Нурел Д, Хлорпірівіт-агро (д.р. хлорпірифос, 500 г/л + Циперметрин, 50 г/л) , Супербізон, Димевіт (д.р. диметоат 400 г/л) та іншими.
В осінній період для кращої перезимівлі рослини повинні сформувати добру кореневу систему і накопити максимальну 
кількість цукрів. Для цього, окрім додавання мікродобрив і стимуляторів росту під час протруювання, необхідно удобрити грунт перед посівом і провести обов’язково підживлення сульфатом магнію. В грунт вносять комплексні добрива в яких присутній фосфор. Норма внесення розраховується на підставі аналізу грунту. Фосфор – це головний макроелемент, який впливає на розвиток кореневої системи. Сульфат магнію вносять по листу, можна в баковій суміші з фунгіцидами або інсектицидами. Він є семиводний і одноводний. Вміст діючої речовини в семиводному сульфаті магнію 16% Mg і 32% S, а в одноводному – 23% Mg і 46% S. В залежності від складу норма витрати в баковій суміші семиводного 10 – 12 кг/га, одноводного 3 – 7 кг/га.
Для кращої перезимівлі рослини повинні мати певні параметри і фенологічну фазу розвитку. Оптимальною фазою, в якій найкраще перезимовують озимі хліба – фаза кущіння. Практично помічено, що в фазі «шильця» рослини також добре перезимовують. Озимий ріпак перед відходом в зиму повинен мати розетку 6 - 10 листків, діаметр кореневої шийки 8 - 10 мм, висоту рослин до 15 см і вміст цукрів в кореневій шийці > 20%.
Озимий ріпак осінню при необхідності обробляють препаратами, такими як Тілмор (пропіконазол 80 г/л, тебуконазол 1600 г/л), Карамба (метконазол 60 г/л), Сетар (діфеноконазол 250 г/л, паклобутразол 125 г/г), Баунті (тебуконазол 430 г/л), Фолікур (тебуконазол 250 г/л) та інші, для інгібування росту листків і підвищення стійкості до екстремальних погодних умов, а також боротьби з хворобами. В осінній період озимий ріпак пошкоджують такі шкідники: хрестоцвітні блішки, ріпаковий ткач (друге покоління), чорний стебловий капустяний, або хрестоцвітий прихованохобник та інші. Спрацювати від шкідників можна інсектицидами, які перераховані для зернових і наприклад такими як: Антиколорад (імідаклопрід 150 г/л, лямбда-цигалотрин 50 г/л), Наповал (імідаклопрід 300 г/л, альфа-циперметрин 100 г/л) та інші.
З осені важливо максимально захистити рослину від несприятливих умов навколишнього середовища, шкідників і хвороб. Перераховані препарати можна замінити іншими з такою ж діючою речовиною.
Добре розвинена і захищена рослина – це запорука успіху.
